Оплата листка непрацездатності.

Дата: 30.07.2021 10:10

Кількість переглядів: 402

Оплата тимчасової непрацездатності регулюється Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», Інструкцією Про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, Положенням Про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Допомогу по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах надають за основним місцем роботи та за сумісництвом. Право на допомогу мають застраховані особи. Розмір допомоги залежить від страхового стажу та кількості місяців страхового стажу упродовж року перед страховим випадком. Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачує роботодавець, решту — Фонд соціального страхування.

Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування. Комісію із соціального страхування підприємства (далі — Комісія) створюють (уповноваженого обирають) на будь-якому підприємстві незалежно від форми власності та господарювання.

На підставі рішення Комісії про призначення матеріального забезпечення роботодавець нараховує суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок. Заяву-розрахунок підписують керівник підприємства і головний бухгалтер, скріплюють печаткою. Якщо немає заперечень, виконавча дирекція Фонду соціального страхування фінансує роботодавця протягом десяти робочих днів після надходження заяви-розрахунку. Роботодавець зобов’язаний виплатити працівнику допомогу по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах як тільки отримає кошти на свій рахунок в найближчий день, установлений для виплати заробітної плати.

Комісія приймає рішення про відмову в призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності:

1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;

2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

5) у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;

6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.

Працівники, які під час тимчасової непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд (лікарсько-консультативну комісію, медико-соціальну експертну комісію), втрачають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності з дня допущення порушення на строк, визначений Комісією.

Рішення про відмову у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності (її частини) Комісія фіксує у протоколі і видає або надсилає застрахованій особі повідомлення про відмову в призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності у строк - не пізніше п’яти днів після ухвалення рішення. У відмові зазначають причини і порядок оскарження рішення Комісії.

Якщо працівник не погоджується з прийнятим Комісією рішенням, він може протягом п’яти днів із моменту отримання повідомлення оскаржити рішення до відділення робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, де перебуває на обліку підприємство, або до суду.