ПОРЯДОК ДІЙ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ХІМІЧНОЇ ЗБРОЇ ЧИ ЇЇ КОМПОНЕНТІВ, А ТАКОЖ ВИКИДОМ (ВИЛИВОМ) НЕБЕЗПЕЧНИХ РЕЧОВИН
Телефони рятувальних та аварійних служб:
112 - Єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги
101 – Пожежна служба
102 - Поліція
103 – Швидка медична допомога
104- Аварійна служба газової мережі
0 800 501 482 – телефони довіри СБУ
Ознаки застосування хімічної зброї:
- менш різкий, несхожий на звичайні боєприпаси, звук розриву бомб, снарядів, мін;
- поява характерної хмари газу, диму або туману в місцях розриву авіаційних хімічних бомб, снарядів і мін;
- поява хмари газу, диму або туману, яка рухається по вітру з боку противника;
- поява позаду літаків темних швидко зникаючих смуг і осідання на місцевості краплин і туману отруйних речовин;
- наявність маслянистих крапель, підтіків, плям, калюж на місцевості або воронках від розривів снарядів, мін і авіаційних бомб, а також великих осколків і окремих частин боєприпасів;
- подразнення органів дихання, очей і носоглотки;
- зниження гостроти зору або його втрата;
- сторонній запах, що не властивий для цієї місцевості;
- зів'янення рослинності або зміна її забарвлення.
Дегазація - нейтралізація небезпечних хімічних речовин (НХР) з поверхонь забруднених об’єктів.
Дегазація може проводитися хімічним, фізико-хімічним і фізичним способами.
Хімічний спосіб базується на взаємодії хімічних речовин з НХР, внаслідок чого створюються нетоксичні речовини.
Фізико-хімічний спосіб дегазації заснований на змиванні НХР із забрудненої поверхні за допомогою мийних речовин або органічних розчинників. Фізичний спосіб дегазації заснований на випаровуванні НХР
Дегазація може бути частковою та повною.
Часткова обробка поводиться у разі зараження краплиннорідкими НХР, не знімаючи протигаза, негайно провести обробку відкритих шкірних покривів, забруднених ділянок одягу, взуття, спорядження і маски протигаза. Така обробка проводиться з використанням дегазуючих розчинів, при цьому краплі потрібно зняти впродовж 5 хвилин після потрапляння
Повна обробка
У разі забруднення НХР проводять відповідно до розпорядження керівника підрозділу ЦЗ після виходу із зон забруднення, а також після проведення аварійнорятувальних та інших невідкладних робіт.
Повну спеціальну обробку проводять: спеціалізована комунально-технічна служба ЦЗ місцевого або регіонального рівня, відповідні формування ЦЗ та штатні підрозділи РХЗ оперативно-рятувальної служби ЦЗ ДСНС України.
ЩО РОБИТИ У РАЗІ ХІМІЧНОГО УРАЖЕННЯ?
Як виявити ознаки отруєння?
Хімічні сполуки, можуть подразнювати очі, слизові оболонки, шкіру та дихальні шляхи, може виникати утруднення дихання - кашель, виділення мокротиння, іноді і з домішками крові, нежить, відчуття сухості в горлі, осиплість голосу, нежить, носова кровотеча, біль у грудях.
При подразненні слизової оболонки очей - почервоніння, запалення, набряклість, помутніння рогівки, ураження райдужної оболонки очей.
При гострих отруєннях - головний біль, запаморочення, загальна слабкість. Хімічне забруднення також може ускладнити хронічні захворювання легенів, такі як астма та емфізема.
Як захиститися?
В приміщеннях:
— провести герметизацію приміщення: щільно закрити вікна і двері, димоходи, вентиляційні люки;
— вхідні двері «зашторити», використовуючи будь-яку щільну тканину;
— заклеїти щілини у вікнах і стиках рам плівкою, лейкопластиром;
— при появі запаху використовувати засоби захисту органів дихання - можна використати ватно-марлеву пов?язку змочену 2%-м розчином питної соди.
Поза приміщенням:
— при необхідності (наявність запаху) захистити органи дихання засобами індивідуального захисту;
— не перебувати в понижених ділянках місцевості - долинах, ярах, тощо;
— не перебувати довго в підвалах і в напівпідвальних приміщеннях;
— намагатись знаходитись на підвищеннях;
— слідкувати за напрямком вітру.
При ускладнені ситуації (при зміні напрямку вітру) визначити маршрут виходу із зони потенційної хімічної небезпеки (виходити в сторону, перпендикулярну напрямку вітру) та якнайшвидше покинути цю зону.
При сприятливій зміні вітру після виходу із зони забруднення або отриманні сигналу про закінчення хімічної небезпеки:
— відкрити вікна і двері, провітрити приміщення;
— змінити верхній одяг;
— прийняти душ або вимити відкриті частини тіла з милом;
— виключити будь-які фізичні навантаження.
Продукти харчування (овочі та фрукти) промити слабким (2%) мильно-содовим розчином.
ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ЗАСПОКОЇТИСЯ ПІД ЧАС ВОЄННИХ ДІЙ?
Під час критичної ситуації, яка сталася внаслідок ведення бойових дій, не можна тиснути на дитину, змушувати її розповідати в деталях, що сталося та як вона себе почуває.
Перша психологічна допомога дітям надається під час надзвичайної ситуації або відразу після кризи.
В кризовій ситуації діти реагують не так, як дорослі. Вони мають конкретні потреби залежно від віку та їхнього розташування. Діти вразливі до несприятливих наслідків через те, що вони маленькі та соціально і емоційно прихильні до батьків чи опікунів.
Яким дітям потрібна перша психологічна допомога? Перш за все, вона потрібна не всім. Як і дорослі, деякі діти дуже добре переносять важкий досвід.
Ваша тактика: спостерігай, слухай, пов’язуй. Більшість дітей добре відновлюються, якщо вони об’єдналися з батьками чи вихователями.
ЯК ДОПОМОГТИ ЛЮДИНІ, ЯКА ПЕРЕЖИВАЄ ПАНІЧНУ АТАКУ?
У багатьох людей в житті буває лише один-два напади паніки, і проблема минає, можливо, коли закінчується стресова ситуація. Але якщо у вас періодичні, несподівані напади і ви відчуваєте постійний страх перед наступним, може виникнути стан, який називається панічним розладом.
Панічна атака — це раптовий епізод сильного страху, що зумовлює важкі фізичні реакції, без реальної небезпеки чи видимої причини. Коли трапляються напади паніки, ви можете подумати, що втрачаєте контроль, переживаєте серцевий напад або навіть помираєте.
Причини панічних атак
- спадковість;
- стресова ситуація (переїзд, подружній конфлікт, операція, нові обов’язки чи фізична хвороба, смерть близької людини);
- травматична подія (сексуальне насильство або серйозна аварія);
- темперамент, чутливий до стресу або схильний до негативних емоцій;
- зміни у роботі певних ділянок мозку;
- куріння або надмірне споживання кофеїну;
- історія дитячого фізичного або сексуального насильства.
Панічні атаки зазвичай починаються раптово, без попереджувальних ознак. Вони можуть завдати удару будь-коли — за кермом автомобіля, у торговельному центрі, під час засинання або ділової зустрічі.
Коли варто звернутися до лікаря? Якщо у вас були симптоми панічної атаки, якомога швидше зверніться по медичну допомогу. Панічні атаки хоча й спричиняють сильний дискомфорт, але не загрожують життю. Проте з ними важко впоратися самостійно, крім того, вони можуть посилитися без лікування.
Симптоми панічної атаки можуть також нагадувати симптоми інших серйозних проблем зі здоров’ям, наприклад, серцевий напад, тому важливо звернутися до сімейного лікаря, щоб виключити такі ризики.
Ускладнення панічних атак:
- розвиток специфічних фобій (наприклад, страх керування автомобілем або виходу з дому);
- часті звернення по медичну допомогу через погане самопочуття;
- уникання певних соціальних ситуацій;
- проблеми на роботі чи в школі;
- депресія, тривожні розлади та інші психічні розлади;
- підвищений ризик вчинення самогубства;
- зловживання алкоголем або іншими речовинами.
Люди, які стикалися з панічними розладами, також можуть переживати агорафобію. Це страх відкритого простору й натовпу, адже перебування в таких місцях або ситуаціях може спровокувати панічну атаку. Люди з агорафобією намагаються не виходити за межі оселі наодинці, не відвідувати супермаркети, уникати подорожей певними видами транспорту, можуть боятися переходити мости, їздити в ліфті тощо.
Допомога і профілактика:
- зрозумійте причини тривоги, паніки й агорафобії;
- визначте ситуації, яких ви уникаєте чи боїтеся;
- оцініть природу конкретних симптомів, їх частоту і важкість, а також обставини, за яких виникає паніка;
- з’ясуйте, чи є супутні фактори (депресія, інші тривожні стани, вживання психоактивних речовин тощо).
Рекомендовано:
- практики для розслаблення м’язів;
- релаксація за допомогою дихальних вправ;
- навчитися розпізнавати власні ознаки стресу та визначити разом зі спеціалістом ефективні техніки для їх послаблення.